кислий

-а, -е.

1) Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. || у знач. ім. ки́сле, -лого, с. Що-небудь кисле.

2) Який утворився внаслідок бродіння. || Якого виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах).

3) перен. Незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний. || Який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.).

4) Який містить кислоту або вказує на наявність кислоти.

••

Ки́слі ґрунти́ — ґрунти, у яких є вільні й увібрані йони водню та алюмінію.

Ки́сла сіль — сіль, що містить водень, здатний заміщуватися металом.